Відповідь: З аналізу вашого бізнесу.
Серйозно.
Майже всі клієнти, яких я зустрічала, спочатку робили сайт. Або навіть не сайт, а дизайн сайту. Все гарно, кольори підібрані ідеально. А продажів нема. Або є, але мало.
Це типовий кейс.
Отже, як правильно?
Спочатку – збір семантичного ядра.
Потім аналіз конкурентів.
Далі – зрозуміти, які товари чи послуги у вас реально продаються і на чому ви заробляєте.
Після цього – створення структури каталогу сайту.
І тільки потім вибір платформи: WordPress, Shopify, PrestaShop чи самописний сайт.
А тепер трохи докладніше:
1. Семантичне ядро. Що це і навіщо?
Це список фраз, які люди вводять у Google, Bing коли шукають те, що ви продаєте.
І саме ці фрази повинні лягти в основу вашого сайту. Не візуал, не анімації, а реальні пошукові запити.
Як збирають семантичне ядро?
- Визначають тематику та цілі сайту.
- Досліджують ключові слова за допомогою інструментів (Google Keyword Planner (безкоштовний інструмент, якщо у вас є зареєстрований рекламний акаунт), Ahrefs, Serpstat, SEMrush тощо).
- Аналізують конкурентів: які запити приносять їм трафік.
- Групують запити за темами та намірами користувачів (інформаційні (наприклад, для блогу), комерційні, транзакційні)
- Відбирають найбільш релевантні та ефективні ключові фрази для просування.
Типова помилка – спочатку зробити, потім виправляти.
Правильно: зібрали ядро – побачили попит – сформували зміст сайту.
2. Аналіз конкурентів
Дивимось сайти тих, хто вже в топі. Не щоб скопіювати, а щоб зрозуміти:
- Які у них є сторінки
- Які запити вони використовують
- Як подають продукт
- Які офери та заклики працюють
Як зробити аналіз конкурентів?
- Знайти конкурентів у пошуковій видачі. Ввести основні ключові слова у Google та виписати сайти, які стабільно займають ТОП-10 позицій.
- Перевірите структуру їх сайтів. Подивитись, які у них є розділи, сторінки, як побудована навігація.
- Проаналізувати контент. Звернути увагу на тексти, заголовки, ключові слова, які вони використовують.
- Оцінити візуальну подачу та UX. Наскільки сайт зручний, зрозумілий, швидкий?
- Дослідити їх офери, УТП та заклики до дії. Що вони пропонують? Які аргументи використовують, щоб переконати клієнта?
- Перевірити SEO-показники конкурентів. Для цього можна використати інструменти на кшталт Ahrefs, Serpstat або SEMrush (це платні сервіси).
Якщо доступу до них немає, можна скористатися безкоштовним функціоналом SimilarWeb, щоб дізнатися які ключові слова приносять конкурентам трафік та які сторінки на їх сайтах є найбільш популярними. - Порівняти результати. Визначити сильні та слабкі сторони кожного конкурента й зрозуміти, що можна зробити краще на вашому сайті.
Порада: зібрати 3–5 сайтів і просто порівняти: що в них спільного? Що викликає довіру? Що незручно?
Визначити товари, що реально продаються
Буває, компанія має 20 послуг, а заробляє на 3.
Або на 1.
Тоді саме ці ключові послуги повинні бути в фокусі. Не десь там на 4-му рівні меню, а на головній. І оптимізовані під пошук.
Часто бачу: сайт акцентує увагу на всьому підряд – результат: розфукусування і направлення фінансових потоків на нерентабельгні ніші
Як виявити маржинальні товари/послуги?
- Аналізувати фінансові показники. Подивитись, які товари чи послуги приносять найбільший прибуток (а не лише аналізувати оборот).
- Вивчити попит. Перевірить, що найчастіше замовляють клієнти, які позиції користуються стабільним попитом.
- Розрахувати рентабельність.
Визначити маржу кожного продукту: прибуток = ціна продажу – собівартість. - Оцінити ресурси. Скільки часу, людей та грошей потрібно на кожну послугу? Можливо, є продукти, які “з’їдають” ресурс, але мало заробляють.
- Опитати клієнтів. Дізнатись, чому обирають саме ці товари/послуги – це допоможе сформувати сильний УТП.
- Сфокусувати маркетинг. Визначити 1–3 найприбутковіші позиції і зробіть на них основний акцент на сайті, у рекламі, SEO.
4. Побудувати структуру каталогу
Знаємо запити → знаємо продукти → будуємо структуру. Проста, логічна, зручна структура сайту. Без 50 підрозділів і “таємних” сторінок.
Як правильно:
- 2–3 релевантні запити на одну сторінку.
- Кожна сторінка має свою мету. Вона повинна відповідати на конкретний запит користувача і вести його до дії (купівля, замовлення, заявка).
- Зручна навігація. Користувач має знайти потрібне за 2–3 кліки, не більше.
- Логічна ієрархія. Спочатку основні категорії, потім підкатегорії та конкретні продукти/послуги.
- Важливі сторінки – на “поверхні!. Ключові послуги/товари виводимо на головну і в основне меню.
5. І тільки тепер – вибір платформи для вебсайту
WordPress, Shopify, PrestaShop, самописний сайт, Wix чи Magento 2 – усе залежить від задач.
Платформу обирають ПІСЛЯ того, як стало зрозуміло, що і для кого ми робимо.
WordPress
Найпопулярніша CMS у світі. Згідно W3Techs 43% всіх сайтів в світі використовують саме Вордпресс.
- Підходить для блогів, корпоративних сайтів, невеликих інтернет-магазинів (через плагін WooCommerce).
- Плюси: велика кількість плагінів, багато готових темплейтів, дизайнів, легкість налаштування, відносно невисока вартість розробки, мультимовність.
- Мінуси: потребує регулярних оновлень і захисту від зламів, може бути повільним без оптимізації, крім того, в останні пару років мультимовні плагіни для WooCommerce мають лише платну версію.
Shopify
Хмарна платформа для швидкого запуску інтернет-магазину. Шопіфай займає друге місце серед систем управління контентом із часткою 6,7 % згідно даних на 2025 рік від W3Techs
- Плюси: простота використання, готові інтеграції з платіжними системами, маркетинговими інструментами, безпека на боці сервісу та постійний розвиток платформи. Мультимовність реалізується через сторонні апки, в основному платні, хоча, наприклад, Translate & Adapt від самого Shopify озволяє безкоштовно перекласти 2 мови на сайті
- Мінуси: щомісячна абонплата (на серпень 2025 Shopify пропонує 1 євро/міс на 3 місяця, а далі від 19 євро/міс), обмежена гнучкість у кастомізації, залежність від платформи.
PrestaShop
Open-source рішення для середніх і великих інтернет-магазинів. Similarweb станом на серпень 2025 року зафіксував 388 846 сайтів, що використовують PrestaShop (це приблизно 0,6 % всіх сайтів у світі)
- Плюси: широкий функціонал для роботи з великим асортиментом, багато модулів, можливість повної кастомізації.
- Мінуси: складніше налаштовувати, ніж Shopify або WordPress, потребує технічної підтримки.
Magento 2 (Adobe Commerce)
Потужна e-commerce платформа для великих магазинів і бізнесів із високими вимогами кастомізації. Займає лише близько 0,15 % від усіх сайтів у світі на 2025
- Плюси: масштабованість, широкий функціонал “з коробки”, багатомовність, інтеграції з ERP/CRM, підтримка великих каталогів (десятки тисяч товарів). Крім того, є можливість додавати декілька сайтів під одну адмінку, що дуже зручно для компаній з різними локаціями, складами для керування всім в одному місці.
- Мінуси: висока вартість розробки та підтримки, потребує досвідчених розробників та контент-менеджерів, складна в управлінні для новачків.
Самопис (custom CMS/сайт)
Створення сайту “з нуля” під конкретні задачі бізнесу.
- Плюси: максимальна гнучкість, можливість реалізувати будь-які функції, відсутність зайвого коду.
- Мінуси: висока вартість розробки та підтримки, залежність від команди розробників, довший термін запуску оскільки потрібна також розробка власного дизайну.
Wix
Конструктор сайтів із великою бібліотекою шаблонів і інтеграцій. Wix займає 3,9 % CMS‑ринку, а якщо рахувати всі сайти (з CMS і без), – 2,7 %
Підходить для малого бізнесу, лендінгів, портфоліо та простих інтернет-магазинів.
- Плюси: швидкість запуску, простий у використанні редактор, SEO-налаштування, багатомовність.
- Мінуси: обмежена кастомізація порівняно з Webflow чи WordPress, щомісячна оплата (від 17 долл/міс), залежність від платформи, а також складне управління контентом, якщо потрібні постійні зміни, тому це дійсно – більше платформа, яка підходить для лендінгів.
Висновок:
Спочатку – стратегія, структура, контент. Потім – вибір платформи, яка найкраще підходить під ваші завдання. Не через знайомого програміста і не тому, що “так дешевше”.